Наш корпоративный союз banwar.org

Вулиця Воровського бере свій початок від столичного цирку і тягнеться до Львівської площі. Прогулюючись по ній, можна побачити справжню нічне життя столиці: клуби, паби, ресторани ... А біля будівлі під №17 - засумувати. Тут знаходиться найяскравіший пам'ятник безгосподарності київських чиновників - руїни легендарного Сінного ринку, який влада дозволила знести інвесторам в 2005 році, але натомість ті тут так нічого і не побудували, залишивши лише розруху. Багатьом киянам не подобається теперішня назва вулиці (названа в 1937 році на честь радянського революціонера і дипломата Вацлава Воровського). Куди миліше стара назва: Бульварно-Кудрявська. Адже на цій вулиці зберігся шикарний сквер вздовж бульвару, з лавочками та пам'ятниками, а в 90-х роках тут бігав трамвай №2 - прямо до ж / д вокзалу.

ДІМ МАТЕМАТИКА І скрипаль

Коричневий двоповерховий особняк на Воровського, 3, - одне з найстаріших споруд в столиці. Він побудований в стилі неоготики (в 1876 році). Проектом займався київський зодчий Павло Спарро, він працював архітектором в Києво-Печерській лаврі і спорудив четвертий ярус Софійської дзвіниці, а також будинки на вул. Пушкінській, Ярославської, Прорізній, Володимирській і Андріївському узвозі.

Власниками особняка були дворянин Василь Сербулов з дружиною Пелагеєю. Господар будинку був досить впливовою особистістю в столиці, адже, закінчивши фізико-математичний факультет університету св. Володимира, працював педагогом. Навіть написав підручник з арифметики. У сім'ї шанували музику, зокрема гру на скрипці, і тому не дивно, що їх син Михайло став досить відомим скрипалем. Проживши в будинку більше 20 років, сім'я вирішила переїхати і продала особняк. Новою господинею стала генеральша Єлизавета Глейніх, яка підтримувала будинок в хорошому стані. Зараз будівля відреставрована, і в ньому розміщується ресторан.

МОДЕРН ВІД КОНДИТЕРА

Чотириповерховий прибутковий будинок на вул. Воровського, 19, вважався одним з кращих зразків стилю модерн в Києві. Будівля називають будинком Септера, оскільки першим власником був купець 2-ї гільдії серпня Септер, який до всього ще мав свою булочну і кондитерську. Підприємець придбав ділянку, на якому знаходився двоповерховий кам'яно-дерев'яний будинок і флігель, тому для зведення прибуткового будинку йому довелося знести попередній. Септера грошей на прибутковий будинок не вистачало, тому він вліз в борги, взявши кредит під заставу. Але це того варте. Після відкриття річний дохід від здачі в оренду двох-і чотирикімнатних магазинів на першому поверсі становив 500, 600 і 800 рублів. А дохід від здачі в оренду квартир з усіма зручностями становив від 900 до 1100 рублів на рік. Зараз це житловий будинок, а на першому поверсі - теж магазини.

КЛІНІКА ІМЕНІ БРОДСЬКОГО

Розкішне одноповерхова будівля на Воровського, 20, до революції було більше відомо як дитяча лікарня Товариства надання допомоги: тут лікували сотні хворих дітей з бідних сімей. Фасад будинку прикрашає орнамент з рослин, посередині зображено маленька дитина. Вона була побудована на кошти мецената і мільйонера Льва Бродського. Пізніше в цій будівлі розташовувалася клініка Софії Ліхарева, подружжя керуючого Київським питомою округом, під опікою якого перебувало майно імператорської родини Романових. Зараз тут знаходиться Академія мистецтв України.

КОМЕРЦІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

В особняку на вул. Воровського, 24, зараз знаходяться бізнес-центр і один з фешенебельних східних ресторанів. Але ж колись, у далекому ХIX столітті, в ньому розміщувалося перше комерційне училище, курс навчання в якому тривав сім років. Установа з'явилося завдяки київським купцям, які придбали земельну ділянку та побудували будівлю для Політехнічного інституту. До речі, комерційне училище закінчив відомий вчений-радіоінженер Михайло Бонч-Бруєвич, який займався створенням електронних ламп і вперше організував їх вітчизняне виробництво. Він же спроектував і побудував в 1922 році першу в світі потужну радіомовну станцію, здатну вести мовлення на закордон.

ОСОБНЯК, ДЕ ЗАВЖДИ БУЛА МУЗИКА

Помпезна будівля на вул. Воровського, 26, було побудовано в 1895 році за ініціативою Товариства розвитку початкової освіти і вважалося будівлею Народної аудиторії. Щотижня в ньому проводили різноманітні лекції та народні читання і давали цікаві концерти музиканти, зокрема - Микола Лисенко. У 1921-му в приміщенні Народної аудиторії почав роботу новостворений професійний український пересувний Шостий районний театр імені Лесі Українки. У 1930-му будівлю використовували як клуб для залізничників, і знову в ньому звучала музика.

ГОТИЧНИЙ ЗАМОК ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ

Будівля на вул. Воровського, 27, зараз займає Науково-дослідний інститут ортопедії та травматології. При ньому ж працює профільна клініка, де зараз лікуються десятки українських військових. А колись його називали «замком барона» - адже в ньому проживав статський радник барон Рудольф Штейнгель. Барон викупив ділянку землі з садибою, а архітектор Володимир Ніколаєв перебудував її в стилі неоготики. Але вже на початку ХХ століття будинок купив професор медицини Михайло Лапінський і облаштував у ньому фізіотерапевтичний санаторій, який діяв до 1919 року.

Всі фото: Анастасія Іскрицька

Час прогулянки: 50 хвилин

Дистанція прогулянки: 1037 метрів