Наш корпоративный союз banwar.org

Аркадія - назва одного з пляжів Одеси.
Історична довідка. Пляж "Аркадія",опівдні

Район Аркадії з моменту заснування міста розглядався і розвивався як модний курорт. Це пояснювалося тим, що з усіх одеських пляжів тільки цей протягом історії мав зручний під'їзд і підхід практично з усіх боків. Справа (якщо стояти обличчям до моря) можна було спуститися по яру, зараз іменується вулицею Каманіна. Зліва підійти з боку Малого Фонтану (нинішні санаторії "Україна" і "Росія") і по центральній алеї (від теперішньої кінцевої зупинки тролейбуса і трамвая). Загалом, з усіх усюд, де були будь-які населені пункти. Судячи за старовинними листівками, уздовж і поперек балки, а також по схилах яру росли дерева. Цей чудовий тінистий острів був тим більш привабливий, що розташовувався він посеред голої випаленої сонцем степу.

Звідки ж 200 з гаком років тому, в тільки що формується Одесі виникла така назва - Аркадія? Відомо, що в Древній Греції це був щасливий, райський куточок. Так ось, до нас, кажуть, воно прийшло саме від греків, що переселилися в новий край Російської імперії. Греки, ймовірно, дуже любили саме це слово. Не випадково у них на батьківщині досі є гори і провінція з таким ім'ям, а затока Кінарісіакос в Іонічному морі називався Аркадійський аж до початку ХХ століття. Приїхавши в наш край і побачивши зелений оазис в степу, нащадки давніх еллінів, ймовірно, навіть і не сумнівалися в тому, яке ім'я йому дати.

Що ж стосується мешканців "райського куточка", деякі їхні прізвища досі збереглися в назвах, таких як, наприклад, Гагарінське плато. Князі Гагаріни в середині минулого століття мали тут вельми солідні ділянки землі. Княгині-матері і трьом її синам, якщо слідувати картками 1888 і 1894 років, належали території від Малого Фонтану до Аркадії.
А від Аркадії до Середнього Фонтану розміщувалися володіння міських багатіїв Стурдза-Едлінг, Дуніна, Маразлі, Родоконакі, Маврокордато, Папудова. Серед них були князі та графи, комерційні радники і просто заможні люди. Словом, одеський світло.
Вадим ДЬЯКОВ, - кандидат філософських наук, доцент ОГУ - "Напевно, багато хто пам'ятає, яке сумне видовище представляла Аркадія ще років зо п'ять тому, коли літні кафе і закусочні з строкатими парасольками наші люди бачили тільки в зарубіжному кіно. Цілком голе, занедбане і запущене узбережжі з однією-двома будочки, торгували пончиками, і яткою з морозивом і газводою. Скрізь стояли кілометрові черги. Все це сусідувало з брудними туалетами, які, на відміну від торгових точок, досить просто було знайти, тому що запах аспространялся за версту. Вночі узбережжі вимирало. Воно і зрозуміло - купатися в темний час доби строго заборонялося, а за порушення порядку любителів гострих відчуттів цілком міг затримати прикордонний патруль. Одесити, які, як і належить корінним жителям нашого міста, на пляж не вибираються роками , були чимало здивовані останніми року два, коли несподівано ввечері, опинившись в Аркадії, потрапили ну прямо в самий що ні на є барвистий західний фільм. Кафе і ресторани з палаючими рекламними вивісками, квітами і екзотичними очеретяними парасольками притулилися буквально на кожному клаптику узбережжя, в багатьох місцях спустившись навіть на пісок пляжу ".
- А починалося все з гірки, - пояснює начальник ПЗ "Відпочинок" Василь Копач. - Зараз уже навіть і не згадаю, хто її побудував. Знаю, що приблизно в 1992 році. Гіркою стали цікавитися люди, зокрема ОМК. Спочатку вирішили взяти на себе її експлуатацію. Потім взялися за благоустрій. Так в минулому році з'явилося "Тропікал". А потім різні торгові точки стали виникати одна за одною. Зараз їх в Аркадії більше 25-ти. Там, де була звичайна звалище, тепер все вичищено, відремонтовано і відкрито китайський ресторан. Сьогодні ми навіть причал віддали на госпрозрахунок. І відразу помітний результат - водні мотоцикли, скутери, дельтаплани. Погодьтеся, ще кілька років тому про таке наші люди не могли навіть мріяти. Виявилося, що цілий ряд проблем набагато легше вирішувати спільно з орендарями. Цим людям вигідно, щоб на пляжі було добре. А значить - і ремонт громадських туалетів, і вивіз сміття, і установка нових роздягалень, і навіть водопровід і каналізація тепер турбота не тільки ПО "Відпочинок", а спільна справа всіх. Звичайно, прибережні кафе та ресторани - сезонні. Взимку вони закриються і не завжди відомо - чи оживуть в наступному році.
- Зазвичай більшість, попрацювавши літо, йдуть, - продовжує Василь Федорович. - Тому що людям дуже важко, невигідно. Всі, кому не лінь, займаються поборами, і ніхто не хоче допомогти. А жаль. Зараз ми плануємо зібрати тих, хто все-таки хоче залишитися. Укласти договори приблизно на 5-10 років. І прийняти спільне рішення: що ми зможемо далі робити разом, спільно. Днем узбережжі з усіма його распивочно-розважальними закладами спить. Самотньо пустують столики. Десь ніде за ними, сонно розвалившись, попиваючи пепсі, сидять рідкісні клієнти. Або ж самі офіціанти, не дочекавшись відвідувачів, сідають перекусити. Свою повну силу і міць Аркадійський індустрія розваг набуває до вечора, коли починає сутеніти і прибережні ресторани, кафе і дискотеки запалюють вогні. Блискучий, гуркітливий з усіх боків модною музикою бульвар вражає нічних гостей великою кількістю пропонованих послуг. Тут можна, випивши фантастичний розбурхує кров коктейль, танцювати до ранку або, спокійно розслабившись, покуштувати вишукані страви китайських кухарів. Можна, розпалившись, скотитися зі знаменитою гірки-тобогана прямо в басейн або всю ніч промечтать під покровом екзотичних дерев. "

Пляж в Аркадії, ще ранок

Загалом, тут справді можна розважитися і, виклавши відповідну суму, покуштувати всіх задоволень сповна. У мене ж, правда, коли я в самому кінці сезону бродила по Аркадії, мета була дещо іншою. Захотілося вивідати у господарів закладів, що змусило їх освоювати узбережжі. І чи вигідно взагалі сьогодні бути власником прибережного кафе. Все, що я почула, проте, настільки несоответствовать моїм очікуванням, що я дуже довго не могла прийти в себе. Більшість господарів не просто відмовилися в якості безкоштовної реклами називати свої заклади, але навіть попросили, переказуючи їх слова, ні в якому разі не посилатися на них. Все абсолютно виглядали стурбованими і втомленими. Дуже багато запевнили, що в наступному році ні за що не сунуться сюди.
- Для того щоб визначитися на цій ділянці узбережжя, треба мати мінімум інтелекту і максимум фінансових запасів, - пояснив умовний пан Н. - Хтось прийшов сюди вже з великими грошима, для кого-то це прикриття. Для мене ж основне джерело доходів, і я відчуваю, що довго так не протягну. З трьох місяців роботи два - практично ми були закриті. Я нарахував 12 організацій, які надсилали свої комісії. Наклали 7 штрафів на суму, за яку, напевно, можна було б побудувати ще одне таке ж заклад. Дівчаткам-офіціанток кишені вивертали - шукали долари. А закінчується щось все часто дуже просто - пиятиками. Ми їм стіл накриваємо - вони напиваються і йдуть. Ми ж зітхаємо з полегшенням до наступних гостей. Клієнти, які раніше до мене ходили, кажуть: "Немає сенсу їздити в Аркадію. Тут або все закрито, або міліція руки крутить, або ОБХСС бере як понятих". А недавно болгарський дипломат заходив. Дивувався, чому, мовляв, у нас все дорожче, ніж в Болгарії, приблизно в 5 разів. Як йому пояснити, що тут для того, щоб працювати за тисячу папірців, доводиться заплатити. А потім - податки божевільні. Треба ж хоч якийсь прибуток мати.
Наступною моєю співбесідницею стала жінка. - У нас ніколи нормального курорту не буде, - заявила вона. - Все робиться не по-людськи. Ось вам приклад. Сплатили ми за вивезення сміття. Контейнери прямо поруч з нашим баром стоять. Просимо їх: "Приїдьте раніше, з ранку. Поки у нас клієнтів немає". Не хочуть. У них свій графік. Хоч ти убийся - нічого вдіяти не можна. Як на зло, машина приїжджає приблизно до сьомої години вечора, коли у нас починає збиратися народ. Люди хочуть спокійно посидіти, поїсти. А ці вантажать сміття під самим носом - піднімається страшний сморід. Природно, в наступний раз ці клієнти вже до нас не йдуть. Що стосується прибутку, більшість власників зійшлися в загальній думці - за це літо майже ніякої. Вкладень було дуже багато - і в ремонт приміщень, і в облаштування, і в оформлення документів, а працювати практично не дали. І ще одну цікаву закономірність зазначила я. Чим далі від центральної алеї, тим більше оптимізму у господарів. Запитайте "чому?". Все дуже просто: численні комісії з різних інстанцій, почастувавшись в перших же кафе, до останніх просто не в змозі дійти. Ось і працюється тим, хто на околиці, спокійніше і веселіше. Так що інші навіть думають розширюватися на наступний рік. Ось такі справи в "райському куточку". Хтось, мабуть, буде радіти, що не щастить "торгашам": "Так, мовляв, їм і треба - адже годують злодіїв. Хіба-де чесна людина ходить в усі ці бари і кафе?" Але з іншого боку, може бути, в тому й заковика. Якби не тиснули підприємців з усіх боків, цілком ймовірно, що і звичайним людям під силу було б зайти в їх бари і посидіти. Дивне у нас все-таки держава. Дивний народ. Самі не знаємо, чого хочемо. Може бути, тому і Аркадія ще довго буде залишатися тільки красивою назвою, за яким нічого не варто ...

Єлизавета Васенко. Вересень 1996 р.

Ось і відбувся 104-річний ювілей Одеського трамвая. Це термін. Ми стоїмо за тему повернення трамвайного кільця в Аркадію, Згадаймо як це було за додгіе роки роботи трамвая в нашому місті. Прокатимся в Аркадію спочатку на конці, а потім на трамваї - з допомогою старих фотографій.

Почнемо ми нашу подорож з конки. Так-так, лінія конки була прокладена в Аркадію ще в кінці XIX століття. І її кінцева зупинка розташовувалася прямо на містку, перекинутому через Аркадійський балку біля самого моря.

Власне, ось вагончик з парою коней видно на поштовій листівці за 1908 рік.

Уже влітку 1911 року на Аркадійський пляж почали ходити електричні трамваї. Спочатку сюди ходив маршрут без номера (до Революції 1917 року всі маршрути позначалися назвами кінцевих пунктів) від Табірного провулка - від його перетину з Французьким бульваром. Тільки в 1915 році маршрут продовжили в місто - по Французькому бульвару, вулицями Бєлінського і Великій Арнаутській до кута Преображенської. У такому вигляді трамвай ходив в Аркадію (тільки влітку, взимку там робити було нічого) до 1919 року, коли електрика скінчилася.

Дореволюційний фото Аркадії з трамваєм на містку

Другий раз в Аркадію трамвай пустили тільки в 1923 році. Ходив він тільки влітку. У самій Аркадії було кільце, що розкинулося по двом берегів балки. Біля берега шляху проходили по містку, поруч з яким була кінцева зупинка - з павільоном- "грибком". У 20-ті роки від містка в сторону нинішньої вулиці Каманіна йшла ще одна трамвайна лінія - маршруту 26А, ходив від Аркадії через 8-ту станцію Фонтана на Чубаевке. У 1931 році цю лінію закрили - так як вона перетиналася з залізничною гілкою до 39-ї берегової батареї (на місці нинішнього скверу Юність) і заважала руху поїздів. А трамвай маршруту №17 з 1928 по 1934 рік ходив в Аркадію від Тираспольської площі.

На фото, зробленому в 20-і рр., Видно трамвай, тільки що виїхав з містка.

На початку 1930-х Аркадія перетворилася. Тут будувалися санаторії та інші оздоровниці. А сам курорт піддався реконструкції. Трамвай перестав доходити до пляжу. А на початку облаштованій саме тоді центральній алеї (тієї самої, яка була знищена в 2013-2014 рр.) Побудували нове кільце, поруч з відкриває перспективу павільйоном з колонадою.

На фото 1935 р видно новий павільйон і трамвай на новому кільці

Про те, що трамвай ходив до самого пляжу, довгий час нагадували збереглися на містку рейки і "грибки" колишньої зупинки. До речі, дореволюційний капітальний зупинний павільйон зберігся до сих пір. З 1934 року 17-ї перенаправили з Тираспольської площі на Грецьку. Через центр міста він йшов по Грецькій, Рішельєвській, Пантелеймонівській - і так до 1957 року, поки не ліквідували трамвайні колії на Рішельєвській.

Місток зі збереженими рейками, 1935 рік

З 1957 по 1961 рік вузькоколійний 17-й маршрут ходив в Аркадію від Куликова поля - через Італійський бульвар і Лейтенанта Шмідта виїжджав на Пантелеймонівську і далі. У 1956 році в Аркадію вперше прийшов трамвай 5-го маршруту, від Старокінного ринку. Але в 1956-1961 рр. 5-ка ходила по Новоаркадійской дорозі - нинішньому проспекту Шевченка.

На фото - трамвай на кінцевій в Аркадії, 1956-1958 рр.

У 1961 році лінію в Аркадію перевели на широку колію. Заодно при цьому прибрали трамвайні колії з Новоаркадійской дороги, перетворивши її в проспект Шевченка. Старий 17-й маршрут закрили. В Аркадію тепер ходив тільки 5-й маршрут, на якому стали працювати двох і навіть Тривагонні склади моделей КТМ-1, а потім - КТМ-2.

На фото 1968 р з архіву А.А. Сурилова видно життя Аркадії з натовпом людей, дрібною торгівлею на кінцевій зупинці і, природно, трамваєм.

У 1974 році, коли будували підземні переходи на Привокзальній площі, трамваї з Аркадії ходили в парк Шевченка і на Куликове поле - за маршрутами 5А і 5Б. Деякий час трамваї, які працювали на маршрутах в Аркадію і на Великий Фонтан, виявилися відрізаними від депо і вночі стояли на Куликовому полі.

Двовагонний склади КТМ-2 найдовше працювали на 5 маршруті - до 1985 року. Фото Анатолія Вількович, зима 1979 року.

В середині 80-х на 5 маршруті з'явилися звичні одеситам "Татри". І до лютого 2014 го вони, та ще й продукт українського трамваестроенія "К1", везли людей до моря.

"Татра" в Аркадії, 1986 р

Ще одна "Татра" в Аркадії, 2001 г.

І вагончик моделі "К1", 2012 рік.

Зараз трамвай в Аркадію ходить в "урізаному" режимі - два вагончика ходять в човниковому режимі від театру музкомедії. Справа в тому, що кільце за нинішньої реконструкції Аркадії виявилося розібрано. Одеська мерія планує відновити трамвайне кільце, почавши роботи в листопаді, і пустити трамвай в Аркадію навесні 2015 р
________________________________________________________________________

Тема відновлення трамвайного кільця в Арка дии

Поступове «відсунення» трамвая від моря в Аркадії - справа рук не одного покоління міської влади. Коли трамвай там тільки з'явився, то кінцева зупинка була у самого пляжу - на містку через балку, з якого зараз відкриваються чудові види на задвірки клубу «Ібіца» і трошки видно море.
Деякі старожили Одеси пам'ятають, як на початку 30-х років минулого століття трамвайне кільце в Аркадії перенесли на кілька сот метрів від моря, на те місце, яке так пам'ятне практично кожному, хто протягом трохи більше вісімдесяти років, з перервою на війну, влітку сідав на «п'ятірочку» і їхав до заповітного пляжу. З березня 2014 року в Аркадію став ходити трамвай- "човник", але і його з понеділка 18 жовтня 2014р. чомусь не стало.
Кажуть, що в теперішній Аркадії вже немає місця для трамвайного кільця (коли то раніше місця було цілком достатньо). Дійсно, сьогодні місця на нинішній площі, де розгортаються автобуси і тролейбуси, замало - діаметр кола становить 30 метрів. Але якщо подивитися на двоповерховий павільйон зовсім некапітального типу, в якому знаходиться фаст-фуд кафе, то з'ясовується ось що. Павільйон цілком можна, керуючись суспільною необхідністю, знести (юридична сторона питання цілком вирішимо законно) - і тоді місце для кільця цілком з'являється.

До жовтня 2014 року 5-й трамвай ходив в Аркадію у «тимчасовому» човниковому режимі. Два вагончика катаються по Французькому бульвару від театру музкомедії - кожен по своєму шляху, туди і назад. Це незручно і небезпечно - так як пасажирам треба вчасно побачити, в який бік йде трамвай, і встигнути перебігти до зупинки. Це незручно і дорого - так як треба робити пересадку. Мало того, в нинішньому режимі це ще й істотно далі від моря, ніж було раніше. Всі розуміли, що таке човниковий рух - не більше ніж тимчасовий захід і були готові потерпіти незручності до тих пір, поки в Аркадії НЕ відбудують заново кільце для повноцінного розвороту трамваїв.

Схожі сторінки:

Свіжі сторінки з розділу:

Попередні сторінки з розділу: