Наш корпоративный союз banwar.org

13:31

Столичні чиновники не можуть встояти перед спокусою витратити гроші, особливо бюджетні. Але чи всі їх розтрати виправдані і приносять користь киянам? Чи обгрунтовані плани київської влади витратити півмільярда бюджетних грошей на валідатори, які не зможуть виконувати свої прямі функції? (Програма «Наші гроші» за 2 жовтня 2017 року на телеканалі ZIK).

Уже 10 років у Києві намагаються ввести єдиний електронний квиток на всі види громадського транспорту. Така система єдиного електронного квитка є в Лондоні і в Варшаві, в Гонконзі і в Стамбулі. Це означає, що однією карткою можна розрахуватися в тролейбусі, в трамваї, в метро і в автобусі. Це економить час і гроші. Для введення такої єдиної системи в Києві необхідно змінити всю систему оплати громадського транспорту і встановити в ньому спеціальне обладнання. Водії перестали б відволікатися на збір оплати і видачу здачі, пасажири заощадили б час, перевізники - на кондукторів.

Сьогодні в Києві на обслуговування збору виручки йде 40-50% від цієї самої виручки. Сюди входить зарплата кондукторам та касирам в метро. Тоді як компанії з обслуговування системи електронного квитка беруть близько 5 відсотків від виручки.

Остання спроба ввести єдиний квиток в Києві була в 2013 році. Тоді Київрада підписав договір з компанією «Альфа Пей Термінал», яку пов'язують з мером Харкова Геннадієм Кернесом. Фірма повинна була вкласти в проект більше 100 млн гривень і отримувати прибуток від виручки у вигляді 4,5%. У 2015 році договір з «Альфа Пей Термінал» розірвали. Компанія навіть намагалася відсудити втрачену прибуток.

Після невдачі з «Альфа Пей Термінал» Київ неодноразово витрачав гроші на пілотні проекти і створення електронного квитка, при цьому обладнання встановлювали на окремо взятих маршрутах. За словами Анатолія Долліного, генерального директора «КС-Мехатронікс», при установці валідаторів збір виручки виріс на 30% при тому, що тарифи залишилися колишніми.

Валідатор - основний прилад в системі єдиного електронного квитка. Він зчитує інформацію з електронної картки і передає її в загальну систему. Тоді однією карткою можна було б розрахуватися у всіх видах громадського транспорту.

Але в наших реаліях валідатори, дорогі і потужні прилади, виконують функцію лише нових компостерів, просто встановлених на місці старих. А могли б безконтактно отримувати плату за проїзд в транспорті. Але без єдиної системи валідатор - всього лише електронна іграшка. З таким підходом можна було не витрачати гроші на дороге обладнання, а користуватися тим, що вже є - простими компостерами.

Але мер Києва впевнений, що експеримент з впровадження єдиного електронного квитка йде за планом. У 2013 році для автобусів Київ закупив 400 валідаторів. На це КП «Київпастранс» витратив майже 3 мільйони гривень. Весь цей час прилади використовували, як компостери.

Тепер київська влада знову вирішили закупити валідатори замість того, щоб створити систему, при якій вже наявні прилади використовувалися відповідно їх можливостям. Столичний мер Віталій Кличко не приховує, що єдиної концепції по електронному квитку досі немає. Хоча пропозицій достатньо - іноземні компанії готові розгорнути в Києві систему єдиного квитка за свої власні гроші і отримувати відсоток від виручки за проїзд в майбутньому.

Наприклад, цілий рік велися переговори з корейським розробником. Але київська влада вирішила використовувати не системне рішення, а старий перевірений тендер і просто докупити обладнання: бортові комп'ютери, термінали водія та валідатори для наземного транспорту.

На закупівлю валідаторів «Київпастранс» вирішив витратити півмільярда гривень. Але навіть потенційні учасники торгів говорять, що сума дико завищена. Анатолій Долинний пояснив, що можна було б зробити проект за суму, вдвічі менше зазначеної, і окупити весь проект приблизно за три роки.

Київська адміністрація теж здивована, звідки взялася сума в півмільярда. За словами Геннадія Пліса, першого заступника предсдателя КМДА, на рівні фінансового департаменту заплановано витратити не більше 300 млн гривень.

Але «Київпастранс» не тільки завищив ціну на 150 млн гривень в умовах тендеру, а й чітко, до міліметра, позначив розміри валідатора, кількість кнопок і робочу температуру. І під надмірно вибагливі вимоги «Київпастрансу» випадково підійшов валідатор лише одного виробника. Навіть після того, як умови трохи пом'якшили, на асортимент конкурсантів це не особливо вплинуло.

Серед п'яти претендентів на півмільярдний тендер пройшли чотири, і всі - з естонським виробником Ridango. Він так ідеально підходить під вимоги «Київпастрансу», как-будто під нього і були прописані вимоги.

Тендерний досвід дозволяє «Київпастрансу» якщо не уникнути, то пом'якшити умови торгів. І якщо йому подобається якийсь виробник, то тендер випишуть так, що учасники торгів прийдуть з продукцією іменного цього виробника. Чому всі чотири учасники тендера подали одного і того ж виробника? Може, не з усіма виробниками в КМДА сформувалися дружні стосунки?

Юрій Назаров, керівник IT-департаменту КМДА, зі своїм першим заступником і представником «Київпастрансу» відвідав Таллінн з робочим візитом, і вони вели переговори з компанією «Ridango».

На даний момент тендер з великими апетитами на завершальній стадії. Визначити переможця і підписати договір планують в кінці жовтня, а вже в грудні сотні валідаторів повинні бути в Києві. Провести їх в такій кількості малоймовірно. За словами пана Долинного, технологічний цикл їх виробництва 2-3 місяці. Швидше за все, вони вже готові і чекають на перемогу в тендері. Хоча Юрій Назаров стверджує, що валідатори можливо зробити кількості тисячі за один місяць.

У будь-якому випадку, скоро Київ витратить півмільярда гривень на заміну старих компостерів на нові. Валідатори, призначені для зчитування карток, незабаром з'являться в столичному транспорті у вигляді декорацій. Концепції за єдиним електронним квитком немає. Щоб запрацювала система, крім валідаторів необхідні картки, сервісний центр для обробки даних і нові тарифи.

(Програма «Наші гроші» за 2 жовтня 2017 року на телеканалі ZIK)