ХАЧАТРЯН Т.С. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЇ тиреотропного гормону ГІПОФІЗА І тиреоїдних гормонів у крові У двомісячний ЩУРІВ при субклінічний гіпотиреоз ДО І ПІСЛЯ ДІЇ холінового ЕФІРУ N-бензоїл-О-МЕТИЛ-Α, Β-ДЕГІДРОТІРОЗІНА

Наш корпоративный союз banwar.org

Бібліографічна посилання на цю статтю:
// Дослідження в галузі природничих наук. 2012. № 10 [Електронний ресурс]. URL: http://science.snauka.ru/2012/10/1983 (дата звернення: 07.02.2019).

THE PARTICULARITIES OF THE CHANGE TO CONCENTRATIONS OF THYROID STIMULATING HORMONE AND THYROID HORMONES IN BLOOD OF TWELVE -MONTH RATS UNDER EXPERIMENTAL HYPOTHYROIDISM BEFORE AND AFTER THE ACTION OF CHOLINE ESTER OF N -BENZOIL-O-METHYL-α, β-DEHYDROTHYROSINE

Khachatryan TS

The Institute of the Applied Problems of Physics, Yerevan, Armenia

ABSTRACT

The aim of this study was to investigate the features of thyroid stimulating hormone and thyroid hormones concentrations in the blood serum of the rats with subclinical hypothyroidism before and after injection of the choline ester of N-benzoil-O-methyl-α, β-dehydrothyrosine . Studies have shown that two-month rats with hypothyroidism a sharp increase solution of thyroid stimulating hormone level and a sharp drop in the level of thyroid hormones in the blood serum. The action of choline ester of N-bezzoil-O-methyl-α, β-dehydrothyrosine in the blood serum of rats is a decrease in the concentration of thyroid stimulating hormone and thyroid hormones levels rise and reached their values ​​in intact animals.

Вступ

В даний час однією з найбільш поширених патологій ЩЗ ссавців є її дисфункція - гіпотиреоз (ГПТ) - клінічний синдром, викликаний тривалим, стійким недоліком тиреоїдних гормонів (ТГ) в організмі, що супроводжується зниженням їх біологічного ефекту на тканинному рівні. Є важкі ускладнення, такі як кретинізм, серцева недостатність, випіт в серозні порожнини, вторинна аденома гіпофіза. Найбільш часто ГПТ розвивається в результаті аутоімунного тиреоїдиту, рідше - після резекції щитовидної залози (ЩЗ) і терапії радіоактивним 131I. Велику рідкість представляє ГПТ, який розвинувся в результаті підгострого, фиброзирующего і специфічних тиреоїдитів, а також стійкий ГПТ в результаті лікування дифузного токсичного зобу тиреостатиками. Можна виділити вроджені та набуті форми ГПТ. Причиною вродженого ГПТ, що зустрічається з частотою 1 випадок на 4-5 тисяч новонароджених є: аплазія і дисплазія ЩЗ, ендемічний зоб, вроджений дефіцит ТТГ, синдром периферичної резистентності до ТГ - казуїстика [1].
Тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) - глікопротеідний гормон, стимулюючий освіту і секрецію гормонів ЩЗ (трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4)). Виробляється передньою долею гіпофіза, за хімічною будовою є глікопротеїдними гормоном. Аналіз крові на ТТГ - необхідний етап в діагностиці захворювань ЩЗ, що показує відхилення від норми: ТТГ - знижений або підвищений ТТГ. Якщо результат гормонального аналізу - знижений, це дає лікаря привід запідозрити ГПТ, важкі психічні захворювання, недостатність функції надниркових залоз, різні пухлини (пухлина гіпофіза і ін.). Підвищений ТТГ може виникати як наслідок фізичного навантаження і прийому деяких медичних препаратів (протисудомних засобів, рентгеноконтрастних засобів і ін.). Низький ТТГ може бути ознакою гіпертиреозу, травми гіпофіза, зниження функції гіпофіза. Аналіз допомагає виявити прихований ГПТ, зоб, міопатію, депресію, алопецію, безпліддя, імпотенцію і зниження лібідо, гіперпролактинемію [2].
Гормони ЩЗ - ТГ: Т3 і Т4 грають важливу роль в діяльності ряду життєво важливих функцій організму, зокрема, в регуляції обміну речовин шляхом стабілізації внутрішнього середовища живого організму. Важлива роль належить гормонам ЩЗ впливає безпосередньо на діяльність нервової клітини, як, наприклад, на її транспортні системи, на молекулярні механізми клітинної діяльності, а також на центральну нервову систему (ЦНС) в цілому в період її розвитку. Характерною особливістю ТГ є присутність в їх молекулі в якості обов'язкового компонента йоду, регулярно надходить в організм з їжею і водою у вигляді йодидів, які в дальнейщем піддаються окисленню до йоду. Останній включається в молекулу білка, утворюючи монойодтірозіна і дійодтірозіна. Конденсація двох молекул дийодтирозина з втратою одного залишку - аланіну призводить до утворення ТГ: Т4, а при з'єднанні молекули дийодтирозина з молекулою монойодтірозіна утворюється ТГ: Т3. При нормальному функціонуванні ЩЗ має великим запасом органічного йоду в результаті чого її функція може довго здійснюватися нормально, навіть при недоліку надходження йоду із зовнішнього середовища. Однак в разі тривалого дефіциту йоду в організмі порушується нормальне функціонування ЩЗ, що приводить до блокади синтезу ТГ, що є причиною розвитку ГПТ-статусу з усіма подальшими негативними наслідками (порушення окислювальних процесів і мінерального обміну, і, перш за все, обміну хлоридів; зниження синтезу білків і процесів обміну вуглеводів і жирів і ін.). Відомо також, що багато явищ, що виникають як наслідок нестачі гормонів ЩЗ, можуть бути усунені введенням йодидов і ТГ [3].
Виходячи з розгляду системи нейроендокринної регуляції клітини, відомо, що дану систему крім ТГ і стероїдних гормонів, складають також нейромедіатори (НМ), одним з яких є ацетилхолін (АХ), що є одним з ефірів холіну [4, 5]. Дослідження [6] свідчать про те, що в корегування соматичних і нейрогенних порушень невторостепенна роль ефірів і амідів холіну, які заслуговують на істотної уваги з точки зору особливостей їх синтезу та біологічної активності. Разом з тим продовжують бути відсутнім відомості щодо дії ефірів і амідів холіну на зміну показників ТТГ, загального Т3 та Т4 в крові у ссавців при патологіях ЩЗ типу субклинического ГПТ.
З огляду на вищесказане, нами, в даних серіях наукових досліджень проведено вивчення дії холінового ефіру N-бензоїл-О-метил-α, β-дегідротірозіна (ХЕБМД), що відноситься до ефірів холіну, на зміну показників ТТГ, загального Т3 та Т4 в крові у двомісячних щурів при експериментальному ГПТ.

Матеріал і методи

Дослідження проведені на 50 двомісячних щурах-самцях (лінії Вістар, масою 80 - 90 г.), так як вони зручні для масових експериментів і у них в порівнянні з собаками, кішками, кроликами відзначається велика інтенсивність фізіологічних показників, що протікають в значно більш короткі проміжки часу, що є досить прийнятним для найближчих і особливо віддалених спостережень, пов'язаних з вивченням стану відновних процесів. ГПТ викликався шляхом проведення тиреоїдектомії. Тиреоїдектомія здійснювалася за наступним алгоритмом. Для проведення операції щури під ефірним наркозом фіксувалися в положенні на спині. Доступ до ЩЗ здійснювався через розріз шкіри в області шиї довжиною близько 3,5 - 4 см. Потім оголювалася ЩЗ, виробляли отпрепаровку 2/3 її частини зі збереженням паращитовидних залоз і за допомогою гострих ножиць частки відтиналися, після чого під кожну з них підводилися лігатури . Рани пошарово зашивались. Тварини добре переносили операцію і через 0,5 - 1 годину після операції підходили до корму і воді. Тиреоїдектомія в даних серіях експериментальних досліджень була проведена у 40 щурів. Тварини були розділені на 3 піддослідні групи: 1) інтактні тварини - 10 примірників; 2) тварини з ГПТ, які не отримували щоденних ін'єкцій ХЕБМД- 10 примірників; 3) тварини з ГПТ, які одержували ХЕБМД в дозі 200 мкг / кг маси тіла протягом 14 днів - 30 примірників.
Після тиреоїдектомії та закінчення дачі ХЕБМД у всіх 50 щурів була проведена декапитация і збір крові. У сироватці за допомогою імуноферментного методу визначалася концентрація ТТГ, загального Т3 та Т4.
Отримані дані піддавалися статистичній обробці в системі Statistica for Windows, із застосуванням розподілу Пуассона і критерію Пірсона.

Результати та обговорення

Результати та обговорення

Мал. 1. Особливості зміни концентрації тиреотропного гормону гіпофіза і тиреоїдних гормонів в крові у двомісячних щурів в нормі (А), при гіпотиреозі (Б) і після дії ХЕ9 (В). Концентрація тиреотропного гормону гіпофіза виражена в мМО / мл; трийодтиронина в нг / мл; тироксину в мкг / мл. (P <0,05 до тварин з ГПТ)

На малюнку 1 представлені діаграми зміни концентрації ТТГ і ТГ в крові у двомісячних щурів в нормі (А), при ГПТ (Б) і при ГПТ після дії ХЕБМД (В). Як видно на малюнку 1, Б - тиреоїдектомія приводила до суттєвого підвищення вмісту ТТГ (на 350%) в сироватці крові у щурів даної піддослідної групи; вміст загального Т3 знижувалося на 296, 2% в порівнянні з інтактними тваринами (рис. 1, А); зміст же загального Т4 знижувався на 47, 6%, відповідно. Після введення ХЕБМД в дозі 200 мкг / кг маси тіла протягом 14 днів у щурів з ГПТ були відзначені наступні показники: вміст ТТГ в крові склало 75% в порівнянні з нормою прийнятої за 100% (рис. 1, А); вміст загального Т3 склало 100%; вміст загального Т4 склало 76, 1%, відповідно (рис. 1, В).
Аналізуючи отримані дані можна зробити висновок про те, що дана доза ХЕБМД сприяє нормалізації показників ТТГ. Відносно ТГ при експериментальному ГПТ в досліджуваній віковій групі тварин ефект даного хімічної сполуки явно проявляється у ставленні як Т3 (відновлення показників до норми - 100%), щодо Т4 - відновлення показників до практично до норми - 76, 1%.
Отримані результати можуть бути враховані в клінічній практиці, при прогнозуванні перебігу та результату функціонального відновлення у осіб з патологією ЩЗ, такий, як ГПТ. Представлений аналіз недавніх досліджень нейропротекторних агентів, антиоксидантів, стовбурових клітин, вакцин, різних хірургічних технік дозволяють зробити висновок, що потрібні нові ефективні засоби для лікування експериментальної патології ЩЗ щурів типу ГПТ [7]. Незважаючи на інтенсивні дослідження, слід зазначити фактичну безуспішність сучасних досягнень при спробах терапії специфічного захворювання ЩЗ типу ГПТ, як правило, приводить до важкої інвалідизації. З урахуванням мультифакторній і мультіфазную моделі розвитку патологій ЩЗ, таких як ГПТ, ефективним може стати нейропротекторная стратегія терапії синтетичними похідними холіну, типу ХЕБМД [8 - 10].

література

1. Jorde R. "Subclinical" thyroid disease. J. Tidsskr. Nor. Lageforen., 2002 № 122, v. 9, pp. 938 - 940.
2. Moller N., Mann K. Hypothyroidism treatment: when and what dosage. J. MMW Fortschr. Med., 2009, № 151, v. 14, pp. 34 - 37.
3. Матінян Л. А., Бабаханян М. А., Кипріян Т. К., Хачатрян Т. С., Марченко З. І. Порівняльне вивчення частоти серцевого ритму у гіпотиреоїдних щурів в нормі і при дії йодированного меду і тироксину. Ж. Вісник МАНЕБ, 2006, т. 11, № 8, с. 221 - 223.
4. Cabadak H., Cuadra AE, El-Fakahany EE, Kan B. M (2), M (3), and M (4) muscarinic receptors are expressed in the guinea pig gallbladder. J. Recept. Signal. Transduct. Res., 2009, № 29, v. 1, pp. 63 - 66.
5. Kilbourn MR, Hockley B., Lee L., Sherman P., Quesada C., Frey KA, Koeppe RA Positron emission tomography imaging of (2R, 3R) -5 - [(18) F] fluoroethoxybenzovesamicol in rat and monkey brain: a radioligand for the vesicular acetylcholine transporter. J. Nucl. Med. Biol., 2009, № 36, v. 5, pp. 489 - 493.
6. Кипріян Т. К., Топузян В. О., Карапетян І. Р., Хачатрян Т. С. Аналіз впливу поєднуються-ного комплексу тироксину і йодметілата 2 - (діметіламно) етилового ефіру - N - (п - метоксібензоіл) - DL - фенілаланіну на електричну активність пошкоджених травмою одиночних мотонейронів спинного мозку щурів. В зб. Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми інтегративної діяльності та пластичності нервової системи» посвящ. 80 - річчя від дня народження академіка НАН РА і чл. - кор. РАН В. В. Фанарджян 2009, Єреван, Изд. «Гітутюн» НАН РА, с. 154 - 158.
7. Ma Q, Kuang A. Advance of researches on thyroid tissues autotransplantation and embryonic stem cell transplantation in therapy of hypothyroidism. J. Sheng Wu Yi Xue Gong Cheng Xue Za Zhi., 2008, № 25, v.5, pp. 1212 - 1230.
8. Ogbera AO, Ekpebegh C., Eregie A., Kuku SF The role of radioactive iodine usage in the management of thyroid disorders with emphasis on sub-Saharan Africa. West Afr. J. Med., 2008, № 27, v. 4, pp. 211 - 217.
9. Lania A., Giavoli C., Ferrante E., Beck-Peccoz P. Central hypothyroidism and growth hormone treatment: clinical care. J. Endocrinol. Invest., 2008, 9 Suppl, pp. 66 - 70.
10. Scarpa V, Kousta E, Tertipi A, Vakaki M, Fotinou A, Petrou V, Hadjiathanasiou C, Papathanasiou A. Treatment with thyroxine reduces thyroid volume in euthyroid children and adolescents with chronic autoimmune thyroiditis. J. Horm Res Paediatr., 2010, № 73, v. 1, pp. 61 - 67.


Всі статті автора «Хачатрян Тигран Сергійович»