Для чого реконструюють небезпечний аеропорт в Маріуполі (КАРТА)

Маріупольський аеропорт точно не стане повітряними воротами для цивільної авіації Маріупольський аеропорт точно не стане повітряними воротами для цивільної авіації   Днями голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський зробив досить сенсаційну заяву - Аеропорт в Маріуполі отримає статус обласного замість зруйнованого міжнародного аеропорту в Донецьку

Днями голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський зробив досить сенсаційну заяву - "Аеропорт в Маріуполі отримає статус обласного замість зруйнованого міжнародного аеропорту в Донецьку". Причому була озвучена і сума передбачуваних вкладень (60 млн грн) і терміни - півроку.

Як мені здається, ця заява виглядає як мінімум передчасним, так як триваючі бої на південному напрямку навряд чи будуть сприяти регулярному цивільному авіаційне сполучення. Адже Передпосадкових маневр лайнер починає будувати прямо над тимчасово окупованих Гранітним, при цьому відбувається різка втрата висоти і літак стає легкою мішенню для терористів. А то, що вони скористаються таким шансом можна навіть не сумніватися.

Так 29 червня 2014 року в Луганську бойовики відстрілялися з цивільного авіалайнера Embaer ERJ-145, що йшов за маршрутом Харків - Тбілісі. На той момент це був тільки ПЗРК, технічних характеристик якого просто не вистачило для ураження такої висотної мети.

Більш далекобійним зброєю - ЗРК "Бук" - в районі Сніжного був вражений цивільний літак Боїнг B-777-200ER, що здійснював рейс Амстердам - ​​Куала Лумпур.

У той же час з точки зору військової логістики ця новина цілком вкладається в логіку протистояння, особливо якщо до цього додати і з'явилися повідомлення про реконструкцію аеропорту в Сєвєродонецьку. Причому по військовим міркування аеродром Сєвєродонецька набагато більш перспективніше для транспортних перевезень, так як його злітно - посадкова смуга і аеродромне обладнання дозволяє приймати лайнери всіх класів аж до Ту-134 (які і літали звідси до 1992 року), та й знаходиться він не на передньому краї протистояння (тобто польоти туди не пов'язані з ризиком ураження з землі як у випадку з Маріуполем).

Нині на цих аеродромах базуються вертольоти Мі-8 і Мі-24 армійської авіації, основним завданням якої є екстрена евакуація поранених з фронту.

Взагалі четверо донбаських "повітряних воріт" (Луганський, Донецький, Североднецкій і Маріупольський аеропорти), а також майже не функціонує Краматорський аеродром, зіграли виняткову роль в ході війни, особливо в початковій її фазі. Справа в тому, що фактично на квітень 2014 року практично всі боєздатні частини ЗСУ виявилися далеко на заході країни - адже протягом всього часу незалежності ніхто серйозно не розглядав Російську Федерацію як потенційного противника. До речі, саме тому практично всі військові частини в східних регіонах були розформовані - залишилися майже виключно внутрішні війська для охорони численних колоній і в'язниць.

Тому єдиним способом швидко сформувати ударне угруповання стала транспортна авіація. Звичайно, основний потік пішов на аеродроми Харкова і Мелітополя, проте аеропорту Луганська і особливо Донецька брали досить велика кількість рейсів Іл-76 і Ан-26. Донецький аеропорт працював на прийом до 1 червня 2014 року. Найдовше - до 14 червня - функціонував Луганський аеропорт, куди було здійснено 19 вильотів. У цей трагічний день був збитий Іл-76МД (бортовий номер "76777"), який перевозив десантників і техніку 25-ї бригади з аеропорту Мелітополь. Літак отримав послідовно потрапляння ракети ПЗРК і кілька черг з великокаліберних кулеметів вже на зниженні до обложеного аеропорту. У підсумку на борту виникла пожежа і стався вибух літака. Його уламки впали на контрольованій сепаратистами території в 5,5 км від злітно-посадкової смуги. Загинули всі, хто знаходився на борту дев'ять членів екіпажу і 40 пасажирів.

Аеродроми Маріуполя, Краматорська та Сєвєродонецька стали ключовими пунктами оборони української армії на цих напрямках. У тому ж аеропорту "Маріуполь" навіть в момент, коли саме місто було під владою "ДНР" перебували українські силовики - саме звідси почалося і його звільнення, а епопея з оточеними десантниками в Краматорську взагалі одна з найбільш героїчних сторінок війни.

Можливий розвиток аеропортів Маріуполя та Сєвєродонецька дозволить приймати якщо не величезні Іл-76, то принаймні легкі Ан-26, великий парк яких зберігся в ВПС України. А це як мінімум врятовані життя поранених бійців (той же єдиний в ВПС України санітарний борт "VITA" за 2014 -2016 роки виконав 229 вильоту, перевізши вглиб країни 3583 поранених бійця), а як максимум перевезені за один рейс до 38 чоловік особового складу або до 5500 кілограм вантажу. Їх використання може посилити угруповання української армії як в районі Маріуполя, так і в районі Лисичанська, кілька додати мобільності в плані перекидання резервів, а значить і більш адекватно реагувати на виникаючі загрози.

В цілому розвиток аеродромної мережі Донбасу виглядає вельми перспективним як у разі подальшої ескалації конфлікту, так і в мирний період. Адже в будь-якому випадку загрозу зі сходу ніхто не відміняв і найближчим часом не скасує.

Більше новин про події в світі читайте на Depo.Весь світ